Канівська ГАЕС: бути чи не бути?

У програмі розвитку гідроенергетики України на наступні 10 років передбачено спорудження такої станції. Але є чимало противників цього 

В один із осінніх днів у центрі Канева люди зібралися на флешмоб. Його учасники, серед яких було багато молоді, представники громадської організації «Простір єдності» та Черкаського екологічного руху «Національна екологічна безпека», висловили свою незгоду з планами будівництва Канівської ГАЕС через   небезпеки, які, на їхню думку, несе спорудження такого об’єкта. Активісти переконані, що нова будова знищить унікальний природний ландшафт та може спричинити екологічну катастрофу, отруїти мільйони українців. У ПАТ «Укргідроенерго», навпаки,  вважають, що Канівська гідроакумулююча станція дуже потрібна Україні. Вона допоможе забезпечити енергетичну незалежність і євроінтеграцію.

Зміна планів

— Завдяки Канівській ГАЕС наша держава щорічно заощаджуватиме 100 мільйонів доларів. Економія щомісячно становитиме 10 мільйонів кубометрів газу і 44 тисячі тонн вугілля, — каже заступник гендиректора компанії з перспективного розвитку Юрій Литвиненко на засіданні робочої групи Черкаської облдержадміністрації, створеної для вивчення цього питання. Вартість проекту — майже 12 мільярдів гривень. Завдяки його реалізації буде створено більш як 2 тисячі робочих місць, а після введення в експлуатацію на станції працюватимуть 236 працівників. На соціальну інфраструктуру планують витратити 302 мільйони гривень.

Цю гідроакумулюючу станцію почали будувати ще 30 років тому. Однак не добудували. Після розпаду СРСР український уряд вирішив припинити роботи. Але потім урядовці повернулися до цього питання. 

Село Бучак, поряд з яким  заплановано будівництво,  розташоване за 13 кілометрів від Канева. Тут ще у 80-х спорудили  бетонний майданчик, приміщення управління майбутньої станції, цементний завод та інші будівлі. Як розповідають, тоді, за грубими підрахунками, на будівництво  було витрачено майже 20 мільйонів доларів.

Мальовничий Бучак приваблював колись відомих українських митців. Знамениті кінорежисери Сергій Параджанов, Юрій Іллєнко, Андрій Тарковський, дружина Олександра Довженка Юлія Солнцева знімали тут свої кінострічки. Зйомки в селі припинили на початку 70-х, коли запрацювала Канівська ГЕС, а Бучак частково було  затоплено штучним Канівським морем. Наприкінці 80-х село почали виселяти. Людей змушували виїжджати звідси, їм давали компенсації, і вони, де могли, будувалися самі. Наприкінці 90-х український уряд скасував заборону на будівництво Канівської ГАЕС. Однак знову про це заговорили за прем’єрства Віктора Януковича. У 2007-му він підписав розпорядження про відновлення спорудження ГАЕС. Відтоді компанія «Укргідроенерго» почала розробляти проект будівництва. У липні нинішнього року вже уряд Володимира Гройсмана затвердив програму розвитку гідроенергетики на наступні 10 років. Йдеться у ній і про те, що Канівську ГАЕС мають звести до 2023 року. Побудувати станцію потужністю 1000 МВт планують протягом наступних семи років. 98 відсотків коштів для проекту  візьмуть у кредит — у Світового та Європейського інвестиційного банків.

Як інформують в Укргідроенерго, нинішній проект ГАЕС не має нічого спільного з проектом велетенської гідроакумулюючої станції, яку хотіли побудувати за радянських часів. На ньому поставлено крапку. Потужність нового об’єкта зменшено в 3,6 раза. Повністю змінено планування зони будівництва, аби не зачепити природоохоронних територій і пам’яток культурної спадщини. За результатами опитування, яке провела компанія, лише 25 відсотків жителів Канівщини вважають, що вони добре поінформовані про проект. Громада, як вважають енергетики, від проекту лише виграє. Адже на соціальну інфраструктуру Укргідроенерго планує  надати понад 300 мільйонів гривень…

Копаймо глибше

Однак чи така уже необхідна ГАЕС? Адже без неї Україна якось обходилася. Так, але це було раніше,   вважають енергетики, коли було вдосталь вугілля і газу, коли на всю потужність працювали теплові електростанції.

Екологи ж вказують на сумнівну радіологічну ситуацію в донних відкладеннях, яка може спричинити негативні наслідки. До того ж, зауважують вони, в різні роки були різні висновки експертів щодо забруднення радіоактивними ізотопами,  часом зовсім протилежні. Проблема в тому, що згідно з проектом воду двічі на добу випускатимуть у Дніпро. Внаслідок зміщення течій, збурення донних відкладень вони неодмінно потраплять у русло ріки. А це вже небезпечно, зокрема й для жителів міст, які одержують питну воду з Дніпра.  

Як вважає начальник відділу оцінки впливу на довкілля департаменту екологічної безпеки Міністерства екології та природних ресурсів України Олена Крамаренко, оскільки будівництво ГАЕС не розпочато відповідно до тих проектних рішень, які були узгоджені у 2013 році, «проект підлягає новій державній експертизі».

Однак б’ють на сполох не тільки екологи. Археологи зауважують про величезну цінність  Бучацького археологічного комплексу, який включає в себе 14 об’єктів, починаючи від скіфської доби і закінчуючи давньоруським періодом, часами козаччини.

Геологи вказують на надзвичайно складну геологічну будову району, де планують розмістити майбутню станцію. Він відомий як Канівські дислокації. Великі об’єми води у водосховищі, вібраційні процеси, неминучі  під час  її спускання, вважають фахівці, спричинять додаткове навантаження на породи.

Проте в енергетиків на всі «проти» є свої аргументи на користь будівництва. Компанія Укргідроенерго сповна використовує їх для того,  щоб переконати громаду в доцільності розпочатої справи. Зокрема й жителів Бобриці, Григорівки та Пшеничників — сіл, які  розташовані в зоні майбутнього будівництва. Тут не тільки бесіди з селянами, а й спонсорська допомога на ремонт доріг та інших об’єктів соціальної сфери. Що ж, тактика зрозуміла, але чи виправдана з  погляду майбутнього?

Думки селян розходяться. Хтось каже: замість ГАЕС вітряки треба будувати, хтось пропонує знайти інший майданчик для будівництва станції, а хтось радіє майбутнім робочим місцям, поліпшеному благоустрою. Реальність же, на думку директора однієї з енергетичних компаній Юрія Подоляка, поки що така: альтернативна енергетика може працювати лише в парі з надійною традиційною енергетикою. Отож потрібно дуже добре подумати, перш ніж приймати остаточне рішення, зваживши, яких ризиків більше.

Прихильників  думки про те, щоб не перетворювати цю мальовничу місцевість на промислову зону,  а створити на територіях Канівського заповідника і Трахтемирівського регіонального ландшафтного парку Національний природний парк, нині багато. Думаймо…

http://ukurier.gov.ua/uk/articles/kanivska-gaes-buti-chi-ne-buti/