Біоенергетика і ГАЕС

Гідроакумулюючі  електростанції  покликані  згладжувати добові пікові навантаження електромереж споживаючи вже вироблену електроенергію з реальним  к.п.д. близько 70%.  Однією з альтернатив ГАЕС є  газові ТЕС.  Актуальність такої альтернативи зростає в зв’язку з стійкими тенденціями до децентралізації генеруючих потужностей  та  переходу від  ТЕС, що працюють на природному газі до   генерації електроенергії на основі біогазових установок. 

Сьогодні біогаз займає дедалі вагоміше місце в енергетичному балансі різних країн у всьому світі. Основне призначення біогазових установок - виробництво теплової енергії для обігріву виробничих приміщень, об'єктів житлово-комунального господарства та сільського господарства, а також виробництво біопалива для транспорту. Застосування когенераційних установок дозволяє виробляти з біогазу електроенергію. Хоча сьогодні в рейтингу електрогенерації з використанням відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) біогаз поступається сонячним і вітровим електростанціям, а також гідроенергетиці, але потенціал у біогазу величезний, його розкриття обіцяє безліч переваг.

Цікаві дані, представлені в червні цього року в аналітичній біоенергетичній Асоціації України «Перспективи розвитку біоенергетики, як інструменту заміщення природного газу в Україні». У структурі світового споживання первинної енергії частка поновлюваних джерел енергії вже перевищила 18%, з яких понад 14% - це енергія, що виробляється з використанням біомаси. Фактично кожен шостий зі споживаних людством 350 мільйонів ГДж доводиться на біомасу. Звичайно, необхідно розуміти, що значна частина з цієї біомаси - це дрова, які все ще палять в країнах, що розвиваються, силосні ями з уловлюванням біогазу (примітивний прообраз біогазових установок), а також спалюється органічне сміття. Але, перехід від примітивних технологій до сучасних відбувається настільки стрімко, що частка неефективного спалювання біоматеріалів навіть в країнах, що розвиваються стрімко зменшується і в доступному для огляду майбутньому стане мізерно мала. Набирає популярності у всьому світі використання біогазових установок для вироблення тепла, біопалива і генерації електроенергії, а також попутної утилізації відходів (насамперед сільського господарства і харчової промисловості).

Лідерами в світовій біоенергетиці є США, ЄС і Китай. Наприклад, в Європі, біомаса забезпечує більше 15% кінцевого енергоспоживання, з яких 73% припадають на тепло, 14% - на виробництво біопалива і 12,5% - на електрогенерацію. Амбітна мета ЄС - до 2030 року збільшити виробництво біоенергії вдвічі.

В українській біоенергетиці не все так райдужно. Довгий час біоенергетика перебувала в тіні вітрової та сонячної енергетики, причому по суто із суб'єктивних причин. У власників біоенергетичних потужностей виникали складності в отриманні «зеленого» тарифу для утилізації надлишків генеруючої електроенергії, що просто не давало стимулів для розвитку цього напрямку. На щастя, ситуація змінюється.

В Україні є величезний потенціал для розвитку біоенергетики,  є і відповідні виробничі та технологічні можливості. Вже сьогодні вітчизняний інжиніринг не тільки повністю забезпечує будівництво нових біогазових станцій в Україні, а й реалізує проекти в Італії, Франції, Казахстані, Греції, Туреччині, Словаччині, Румунії, Латвії, Болгарії, Молдові, Росії, Індонезії, Литві, Таїланді, Узбекистані, Південній Африці.