У Швеції переробляють 99 відсотків сміття

У Швеції менше 1 відсотка сміття залишається непереробленим. Країна звернулася до сусідів із проханням надсилати відходи. Більшість сміття йде на виробництво електроенергії. Чотири мільйони будинків використовують таку систему. У Швецію сміття надсилають Велика Британія та Норвегія, бо переробляти його на місці обходиться дорожче. У Європі дають раду 38 відсоткам сміття 

Поліна САВЧЕНКО, науковець, Лунд, Швеція: 

– Ми побували на сміттєпереробному заводі в Мальмо, що обладнаний потужними бойлерами. Вони дорогі. Завод зобов'язаний окупити їх вартість. Але для цього не вистачає обсягів сміття в Швеції, тож почали завозити з Великої Британії та Норвегії. Шлам, що утворюється після спалювання, повертають до 

країн-імпортерів. У Норвегії ним заповнюють порожнини після видобутку корисних копалин. 
Автор: фото: trelleborg.seЖінка кидає лампочки в апарат для небезпечного сміття в магазині в Стокгольмі, столиці Швеції. Тут можна здати батарейки, акумулятори, невеликі електронні прилади, несправні мобільні телефониЖінка кидає лампочки в апарат для небезпечного сміття в магазині в Стокгольмі, столиці Швеції. Тут можна здати батарейки, акумулятори, невеликі електронні прилади, несправні мобільні телефони 

Сортування сміття – один із найдорожчих етапів управління відходами. Це запорука якісної подальшої переробки. Повторно зазвичай ніхто не пересортовує. В деяких містах, наприклад, у Мальмо, сортування сміття є обов'язком і порушення карають штрафом. 

Сміття сортують щонайменше на такі категорії: продукти харчування, паперова упаковка, папір газет і журналів, пластикова упаковка, скляні кольорові та безбарвні пляшки, пластикові пляшки, залізні банки, спеціальний бак – для всього, що не може бути відсортоване для подальшого спалювання. Окремо сортують електронні й електричні прилади, меблі, батарейки, лампочки. Для харчових відходів використовують спеціальні паперові пакети. Систему сортування забезпечує муніципалітет. 

Виробники мають або самостійно забезпечити переробку відходів їхніх товарів, або долучаються до спеціальних кооперативів, що це беруть на себе за відповідну плату. Все, що потрапляє в бак зі сміттям і що не може бути відсортоване, спалюють і отримують електроенергію. 

Хелен Лілья, 37 років, викладач, Стокгольм, Швеція: 

– У гуртожитку довго жила з дівчатами з інших країн. Якось вони викинули батарейки у відро з органічними відходами. Я це помітила, коли несла здавати наші. Знала, що мало бути шість, а в контейнері – тільки чотири. До них так і не дійшло, що зіпсували величезну роботу інших. Бо яке добриво чи біоґрунт із батарейками? Використані засоби жіночої гігієни запросто могли пожбурити туди ж. Було нескладно: смітник для пластику, смітник – для їжі. Пакети окремо для всього іншого. Що тут незрозуміло? Весь час за ними перевіряла. 

Не використовую пластикових пакетів із супермаркетів. Маю сумки із тканини. Все скло мию і здаю сама. За це маю знижки в магазинах напоїв і посуду. Папір кидаю в загальний бак будинку. Одяг віддаю благодійним організаціям. Геть поганий здаю для нашої котельні. 

Чоловік працює в ресторані. Після закриття щодня сортують залишки. Щось – на обіди бездомним, якісь недоїдки забирає притулок для тварин. Для того, що нікуди не годиться, є спеціальні контейнери. Їх купило місто. 

У травні з подругами спробували жити без сміття. Це нереально. Сир продається в упаковці, шампунь – теж. Дитячі соки не в жменю наливають. Якщо не можемо жити без відходів, потрібно зробити так, щоб планета їх не помічала. 

Олаф Енрот, 29 років, вчитель початкових класів, Стокгольм, Швеція: 

– Із дітьми обговорюємо, що і як треба викидати. Я не пояснюю, чому так треба. Вони знають. Це – частина культури. Дітей іноземців якийсь час по цьому видно. Трьох місяців вистачає, щоб засвоїли всі правила. 

Не вірю, що можна простимулювати населення екологічною свідомістю. Більшість не перей­маються черепахами, пінгвінами й тропічними лісами. Інша справа – гроші. Здав скло? Отримай крони. Будинок набрав тонну паперу? Маєте знижку на вивіз сміття. Назбирали палива? Знижка на опалення. Батьки живуть у селі. Держава оплачує машину, яка вивозить у них два відра пластику на тиждень і кілька газет. Мають 12 сусідів. Ніколи не набирали більше п'яти мішків з усіх. Тому запропонували мерії надсилати машину раз на два тижні. Там сказали, що жителям зручніше буде жити у вільному від непотребу просторі. 

Принципи переробки сміття у Швеції 

– Газети й папір переробляють на паперову масу. 

– Пляшки переплавлюють на нові або миють і використовують знову. 

– Пластикові контейнери перепалюють на пластичну сировину. 

– Їжу пресують, вона стає ґрунтом або біогазом. 

– 50% сміття спалюють, воно стає електро­енергією або біогазом. 

– Використану воду очищують. 

– Спеціальні вантажівки збирають по місту електроприлади та хімічні відходи. 

– Фармацевти приймають залишки ліків. 

– Старі телевізори та меблі привозять на переробні заводи на околицях міст. 

Перший завод зі спалювання сміття у Швеції побудували 1904 року. Зараз таких 32. Забезпечують теплом 810 тис. господарств та обігрівають 250 тис. приватних будинків. 

Компанія одягу H&M за старі речі дає клієнтам купони на знижку на нові колекції. 

Компанія Оrtibag ­винайшла автомат, який сортує кольорові й прозорі пластикові пакети для сміття. Люди викидають їжу в зелений, папір – у червоний, а скло та метал – у пакети інших кольорів. Нова система їх сортує на станції перероблення вторсировини. 

У місті Гельсінборг біля урн для сміття грає музика.

https://vk.com/eco_opir?w=wall-51884595_44144