Наш Тарас. Наш Канів.

Канів неможливий без Шевченка… генія українського народу. Бідкався він кругом своєї старенької хати, думав про рідний народ, про тяжку його долю. Виходив він зі хати.. йшов минаючи кущ калини… і дивився з височини на широкий Дніпро. Гладив свої вуса та бороду, вдивляючись у даличінь віків.

Наш Тарас. Наш Канів.

Канів неможливий без Шевченка… генія українського народу. Бідкався він кругом своєї старенької хати, думав про рідний народ, про тяжку його долю. Виходив він зі хати.. йшов минаючи кущ калини… і дивився з височини на широкий Дніпро. Гладив свої вуса та бороду, вдивляючись у даличінь віків.

Любив він Україну, особливо Канів, тому й заповів поховати його тут. Наше місто особливе. Тут є і річка, і ліс, і кручі, і поля, і навіть гори.
Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого,
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
…
«поховайте Серед степу широкого…» хм… я щось пропустив? А нам в школі наче казали, що Шевченка поховали «згідно заповіту» на Чернечій горі. Не просто поховали, а ще й перепоховали. В 1861 був похований в Петербурзі, спочивав там 57 днів. І раптом близький друг Шевченка Михайло Лазаревський отримує дозвіл забрати могилу Шевченка. Я нажаль не шевченкознавець, але з надією покладаюсь на Вікіпедію (та інший інтернет).
Привозять Шевченка в Київ, а на Щекавицькій горі(!) вже і яму викопали (і ще був варіант в Качанівці). На цьому багатостраждальна історія Тараса могла б закінчитись, але «Григорій Честахівський обстоював думку про поховання в Каневі, бо Шевченко ще за життя мріяв про «тихе пристанище і спокій коло Канева».». Цікаво чи один Честахівський знав про ці мріЇ? Вобщім з третього разу було знайдено найзаповітніше місце на Чернечій горі.
Подивимось на найперші фотографії http://knau.kharkov.ua/news/532-povernutisya-schob-zhiti-u-sercyah-do-dnya-perepohovannya-tg-shevchenka.html

«21 травня відбулася багатолюдна панахида. Рідні поета, студенти Київського університету і селяни навколишніх сіл викопали могилу і змурували склеп. За відомостями поліції, що наглядала за похоронами на ньому брало участь близько 2000 чоловік і 22 травня о 7-й вечора Шевченка поховали на Чернечій горі (тепер Тарасова), поблизу Канева.»

Дві тисячі чоловік… де вони? Це ж повинна бути важлива і надзвичайна подія! Не знайшлось фотоапарата? Чомусь двох людей сфотографувати змога була. Може якраз всі на обід розійшлися? Чи вони там за могилою? Особисто для мене було дивиною, що фотоапарат був ще за часів життя Тараса.

Честахівський та Шевченко. Фото 1860

Читаэмо далі. «Народ назвав Чернечу гору Таросовою. Могилу обклали камінням так, щоб надати могилі вигляду степової могили. Згодом на могилі встановили дубовий хрест.»

Степова могила так виглядає? Кургани так не виглядають – це точно. Добре… нехай покищо буде степова могила… на горі.

«викопали могилу і змурували склеп» - це як? Якщо склеп э, то навіщо потім рити могилу? Чи спочатку була вирита могила, а потім склеп зверху побудували? Чи я знову щось пропустив?

Поки додумались встановити хрест, то камъяно-цементний склеп вже затвердів, на нього намело землю та поріс бур’ян – на самому верху поставити вже було неможливо. Довелося вставити в землю збоку.

Читаємо далі: У 1884 р. (через 23 роки) на пожертви народу було встановлено чавунний хрест.

Як бачите, через 23 роки невдачу з хрестом було виправлено. Склеп засипали землею. Навіщо? Не знаю. Мабуть щоб склеп не розмило, може цемент поганий був. (Це фотографія взагалі? Чому якість ії набагато нижча чим якість фото склепу?)

І ще одне. Подивіться який гарний краєвид - лівий берег - чистий, дерев дуже мало (не те що зараз), А ті що є – видно що насаджені штучно (лісосмуги). То мабуть для створення полів вирубали гектари лісу, бо не було де садить картоплю (тоді скільки людей було, ім треба було якось харчуватися). Ще версія: з тих пір як розтав льодовик, воно просто не вспіло зарости, прийшлось досаджувати. А може просто Дніпром змило.

Зате на горі (передній план) дерев… чомусь теж мало. Видно їх тут просто тоді не насаджували. Наша ж канівська Лиса гора до сих пір лиса зверху.

А далі Пилипенкова гора. Випадково натрапив.

То просто земля відпала? Чи… ще треба когось терміново перепоховати?