Українська стає престижною

На Черкащині зникають російськомовні класи

Лише одна учениця-першокласниця Канева цього року вивчає шкільні дисципліни російською мовою. "Навчатися тільки російською" – наполягли мама-українка і батько-росіянин. І дирекція змушена була дотримуватись чинного українського законодавства і організовувати спеціально для однієї учениці викладання основних шкільних предметів російською мовою за індивідуальним графіком.

– За більш як сорокарічну історію школи це третій випадок, коли ми не набираємо учнів до класу з російською мовою навчання. Цього року надійшло лише п'ять заяв від батьків щодо навчання їхніх дітей російською мовою. Категоричною виявилася тільки одна родина, – розповідає директор школи №4 міста Канів Тетяна Бобро. – Наразі повністю україномовні у нас треті і четверті класи. Загалом у школі (та й у місті) російською мовою навчаються трохи більше ста дітей.

У Головному управлінні освіти та науки облдержадміністрації стверджують, що "наступ" української мови в навчальному процесі на Черкащині є м'яким і природним.

– Говорити про те, що ми не задовольняємо чиїсь потреби у вивчені російської мови, не можна, – твердить перший заступник начальника Головного управління Галина Гаврилюк. – Штучно ми не закривали жодного російськомовного класу, хоча й наповнюваність учнями в них досить слабка.

Двадцять, тридцять чи сорок років тому в деяких містах області, особливо у великих промислових, була мода віддавати дітей на навчання до російськомовних класів. Ці класи вважалися престижними і зазвичай збирали інтелектуалів-відмінників. У Черкасах, приміром, російською мовою навчалася більшість школярів. У Каневі російською навчалися діти працівників, котрі будували Канівську ГЕС, завод "Магніт". Серед них було багато вихідців з Росії.

Натомість у невеличких містечках навіть у брежнєвські часи функціонували лише українські школи. Яскравий приклад – Тальне, яке взагалі було одним із осередків вільнодумства на Черкащині. Приміром, тут знайшла собі місце роботи сестра опального В'ячеслава Чорновола Валентина, яка не один десяток років (правда, під пильним оком всюдисущого КДБ) викладала українську мову в Першій міській школі. Тоді на Звенигородщині, звідки родом Чорноволи, їй у праві на працю відмовляли.

Але минав час, і ситуація для української мови змінювалася на краще в усій області. Нині на Черкащині освіту дітлахам забезпечують 696 шкіл. З них лише одна повністю російськомовна.

– Це школа №11 у Черкасах, – пояснює Галина Гаврилюк.

Крім того, здобувати знання російською мовою можна у двомовних школах. Усього в області їх дев'ять. У Черкасах це школи №27, №30, №9, тобто міська гімназія, і гуманітарно-правовий ліцей. Ще дві такі школи є у Смілі – №5 і №11. По одній в Умані та в Каневі. Є така школа і в Кам'янці. Це тамтешня школа №1. Загалом же на сьогодні в області є 64 класи з російською мовою викладання, в них навчається 1455 учнів.

– Минулого року в області було 11 двомовних шкіл. Тобто виходить так, що російськомовні класи випускаються, а нових набирається небагато, – підсумовує Галина Миколаївна.

Навіть у значною мірою зрусифікованій Смілі всі заклади освіти працюють в україномовному режимі. Українською тут навчається 99,2% учнів, і лише 0,8% – російською. За словами методиста міського відділу освіти Галини Уперенко, за останні роки з боку батьків не проявлялося ніякого незадоволення, пов'язаного з поширенням викладання української мови. Навпаки, практично всі вони усвідомлюють необхідність її поглибленого вивчення в сучасних умовах.

Освітяни пов'язують це з тим, що при вступі до вищих навчальних закладів дітям потрібно складати іспити з української мови. А от якщо батьки планують, що їхнє дитя буде продовжувати навчання у Росії, то відповідно і обирають російськомовні класи. Такі класи, між іншим, за бажання батьків можуть створюватися і в україномовних школах.

Що ж до російської мови як предмета, її на сьогодні в області вивчають 37 773 учні. Крім того, можливе й факультативне її вивчення. У такий спосіб російською оволодівають 16 378 учнів. Крім того, в деяких містах, приміром в Умані, організоване факультативне вивчення польської мови та івриту.