Мистецька виставка «Тарасова гора в образотворчому мистецтві»

Впродовж серпня-вересня 2017 року у виставковому залі музею Тараса Шевченка експонуватиметься мистецька виставка «Тарасова гора в образотворчому мистецтві» з фондових колекцій Шевченківського національного заповідника (м. Канів), Національного музею Тараса Шевченка (м. Київ), Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (м. Київ)

22 травня 1861 року Чернеча гора у Каневі прийняла у своє лоно вірного сина українського народу Тараса Шевченка. З того часу гора, перейменована у Тарасову, стала святим місцем для українців всього світу. Французький літературознавець, мистецтвознавець Еміль Дюран писав: «…його могила стала місцем паломництва…».

Серед численних відвідувачів могили Кобзаря вирізняються художники, які створювали і створюють неповторний образ української Святині вже 156 років. У фондовій колекції Шевченківського національного заповідника зберігається майже три сотні живописних і графічних творів, які об’єднані у серію «Тарасова гора в образотворчому мистецтві кінця ХІХ − початку ХХІ століть». Одними з перших до цієї теми звернулися художники Вячеслав Розвадовський, Никанор Онацький, Володимир Наленч, Іван Іжакевич та Федір Коновалюк, Віктор Савін, Сергій Шишко. Їх роботи стали чудовим мистецьким надбанням музею на Тарасовій горі. Образ могили Тараса Шевченка та її околиць періоду 1923-1939 років, коли на могилі чавунний хрест було змінено на погруддя поета, створили художники Віра Бура-Мацапура, Микола Бурачек, Іван Порошин, Євген Лученко, Степан Цінько, Мар'ян Маловський. У 1933 році Канів відвідав відомий український архітектор, художник, педагог Василь Кричевський, щоб розпочати роботу над проектом будинку музею на Тарасовій горі. Він та його талановиті нащадки малювали Тарасову гору, зафіксувавши велич і святість цього місця.

У Каневі на вулиці Бесарабія, ще у довоєнні часи, було побудовано базу для проходження літніх мистецьких практик студентами Київського художнього інститут. Тут ними та їх наставниками-викладачами створено багато мистецьких творів. Відомі роботи на вищеназвану тему видатних митців − Карпа Трохименка, Сергія Григор'єва, Григорія Світлицького, Костянтина Єлеви, Іллі Штільмана, Іларіона Плещинського, Григорія Сокиринського, Миколи Міщенка, Тетяни Яблонської, Юлія Ятченка, Василя Забашти, Івана Красного, Миколи Стороженка та інших.

Творення мистецького літопису продовжується впродовж багатьох років. До цього процесу долучилися художники Георгій Вербицький, Микола Сліпченко, Олексій Фіщенко, Тимофій Лящук, Леонід Гопанчук, Євген Безніско, Валерій Франчук, Віталій Маковій, Ольга Сокуренко, Галина Морозова, Олеся Гук.

З 2000 року Шевченківський національний заповідник, за сприяння Міністерства культури України, проводить у Каневі мистецькі пленери під назвою «Тарасова гора». Художники, яких об’єднала любов до творчості Тараса Шевченка та особлива відповідальність творити мистецтво ХХІ століття, стали учасниками цих мистецьких проектів. Серед них уже відомі митці − Іван Марчук, Андрій Яланський, Тетяна Красна, Ганна Примакова, Петро Сипняк, Євген Манишин, Олександр Крохмалюк, Леонід Литвин, Валентин Кирилков, Ольга Котова, Андрій Коваленко, Олександр Боднар, Микола Жулінський, Іван Гапоченко, Василь Цимбал, Анатолій Буртовий, Володимир Гарбуз, Левко Воєдило, Олесь Соловей, Любов Міненко, Іван Фізер, Микола Сенюта, Олексій Поляков, Юрій Кафарський, Валерій Радецький та інші. Їх роботи стали надбанням фондової колекції Шевченківського національного заповідника і будуть представлені на виставці.

Серія мистецьких творів «Тарасова гора в образотворчому мистецтві» з колекції Шевченківського національного заповідника на презентованій виставці розширена надбаннями фондових збірок Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (21 робота) та Національного музею Тараса Шевченка (28 робіт). Зокрема, колекції представлені роботами Вячеслава Розвадовського, Миколи Бурачека, Миколи Глущенка, Михайла Бароянца, Євдокії Болдирєвої, Петра Сльоти, Опанаса Сластіона, Сергія Чорнолуцького, Костянтина Єлеви, Михайла Когана-Шаца, Олександра Валевахіна, Андрія Яланського, Анатолія Зорка та інших відомих українських і зарубіжних митців, які черпали натхнення на схилах Тарасової гори.

Переживаючи  тут особливі емоції, український письменник Олесь Гончар записав до Книги вражень музею Тараса Шевченка: « …Усе тут повите святістю, дихає силою життя. Це місце здатне наснажувати. Людина  тут глибшає в думках, чистішає у помислах. Піде вона звідси ще людянішою, звеличившись духом, піде ще більше упевневшись, що нічого вищого на світі немає  за любов до рідної землі й рідного народу…».

Виставку можна оглянути у виставковому залі музею

Тараса Шевченка (м.  Канів) кожного дня, крім понеділка

з 9-30 до 17-00.