Шо ж ми за народ такий?

Живучи такі недовгі 17 років у цьому місті та й узагалі в Україні дивуюся і задаю собі питання: шо ж ми за народ такий?

Українців напевно знає увесь світ. І не як нащадків славних прадків, не як гостинний народ чи народ-героя... Ні, не так. На знають як народ - засранців, даруйте на лихому слові, як народ-хабарник і як народ, який жене непоганий самогон... Що ж, Українці, нам є чим гордитися... Ви подумали Шевченком чи варениками? Та ні, грязними містами, розбитими дорогами і , нажаль, СНІДом.  А ще дитячим алкоголізмом, наркоманією, і багато чим іншим... Так, Українці, хоч у чомусь ми перші.

То що ж ми за народ? Народ ледарів? Та ніби ні. Народ шахраїв чи вбивць? І це ні... Може, народ невдах? Не сходится... Є у нас, як співається, і гори високі, і чорноземи родючі... і працьовиті чоловіки... Ми збудували чудову країну - колиску словянських племен. Ми мали чудових правителів... Князі Святослав, Ольга Володимир, Ярослав, Ігор... Гетьмани Кішка, Сагайдачний, Хмельницький, Мазепа, Полуботок... Ми маємо, напевно, найкращу територію в світі... Гори, рівнини, поля, чорноземи, які німці вагонами вивозили до Рейху... Ми маємо Дніпро, Чорне море, газ, нафту, вугілля... Здавалося, що ще потрібно для щасливого життя? Вірно, народ.

Що ж ми за нпрод такий? Часто можна почути: "А то у нас такий менталітет!". О, як мені обридла ця тупа одмазка... Який в біса менталітет? Хіба не можна викинути папірець в урну? Хіба не можна не блювати в підїзді? Не давати хабарі ДАЇшникам? Не красти? чесно працювати? Відстоювати права свого народу? Працювати на свій народ? Не говорити: "Моя хата скраю"? Жити, як люди живуть? Доки ми будемо надіятися на владу? Доки самі не почнемо щось робити? Може, давайте спробуємо змінити наший отой заклятий менталітет? Може, колись у США скажуть: "А, то УКРАЇНЕЦЬ? Він з країни з найвищим ВВП. У них в країні не беруть хабарів. Міста чисті. Дороги рівні. Нема стихійних сміттезвалищ. Заробітна плата найвища. Ціни найнижчі"... Колись воно так і буде. Якщо ми цього захочемо.