Відкрито другу мистецьку виставку «Заповіт Василя Забашти»

  У музеї Тараса Шевченка на Тарасовій Горі відкрита друга мистецька виставка «Заповіт Василя Забашти», присвячена 204-й річниці з дня народження Кобзаря та століттю народного художника України – Василя Забашти (1918-2016).

Доля Василя Івановича складалася непросто: не раз на межу життя і смерті ставили його випробування бурхливого ХХ століття, які художник переживав разом зі своїм народом.  Народився  на Харківщині, початкову мистецьку освіту здобув у Харкові. Воював на фронті під час радянсько-фінської та Другої світової війни, де неодноразово був тяжко поранений та пережив контузію і клінічну смерть. Після війни закінчив Київський художній інститут (1947-1951) та аспірантуру Академії мистецтв (1952-1955). Своє життя присвятив вихованню нового покоління митців у Київському державному художньому інституті, де працював завідувачем кафедри, деканом, професором, а з 1993 року – керівником відновленої майстерні пейзажного живопису.

Протягом творчої діяльності написав більше тисячі полотен. Основною темою творів автора, які представлені на виставці є художнє осмислення історії України, духовного та інтелектуального потенціалу нації. Художник працював у різних жанрах – сюжетній картині, портреті, пейзажі, натюрморті. На виставці представлені визначні твори Майстра, зокрема: центральне тематичне полотно «Заповіт» позначене своєрідним символіко-містичним сприйняттям автором нинішньої суспільно-політичної дійсності. Твір розкриває глибоко індивідуальні переживання автора, викликані поезіями Тараса Шевченка та тяжкою реальністю; мистецьке полотно «Vivere memento – пам’ятай, що живеш», що уособлює світ справжнього українця-патріота; зображені символи – шабля, кобза, посмертна маска Шевченка, вишитий рушник, книги, запалена свічка – святині українського народу; картина «Пора…» є авторською інтерпретацією широко знаного образу козака Мамая. Одначе, митець виводить головного героя з традиційного стану меланхолійної журливості, надаючи йому прикмет лицаря-оборонця, готового взяти шаблю, захищаючи українську землю від ворога; особливу увагу відвідувачів привертає суголосна сучасним подіям робота «З походу не вертаються сини. (Мати)», як пам'ять про невиплакане горе наших матерів, які чекали і чекають своїх синів. Вічний біль, сивіюча голова й терпляче чекання…

Творчу, педагогічну  роботу  митець завжди поєднував з громадською.  Став співорганізатором Всеукраїнської  громадської організації «Зелений світ», очолював комісію по захисту екології, культури та природи України при Київській спілці художників, був активним  членом Товариства пам'яток історії  та культури  України, відстоюючи духовні і матеріальні святині українського народу. Зокрема,  його активна  громадянська позиція знайшли  свій вияв  у відстоюванні  видноколів Тарасової Гори  від посягань  союзного Міненерго, промислової забудови канівських заповідних територій. Чернеча Гора,  Канів   завжди були знаковими місцями для  родини Забашт.  У музеї зберігаються роботи митця канівської тематики середини ХХ століття: «Музей Тараса Шевченка в Каневі», «Канів. Чернеча Гора», «На Чернечій горі. Канів», «Похмурий день. З Чернечої гори», «Порив вітру. На Чернечій горі».

Авторськими художніми засобами Василь Забашта передавав мистецьке і філософське осягнення знакових віх і подій, постатей видатних співвітчизників у контексті творення української державності, незламність національного духу людей, покликаних бути на вістрі духовного відродження нації.

Запрошуємо відвідати виставку «Заповіт Василя Забашти», яка працює щодня, крім понеділка, з 9-00 до 16-00.

Зустріч з мистецькою родиною Василя Забашти відбудеться  9 березня об 11 годині у виставкому залі музею Тараса Шевченка.

Джерело: сайт Шевченківського заповідника