Правила пожежної безпеки в лісі

Пожежа — стихійне лихо, що має катастрофічні наслідки для природи й людей. Найчастіше пожежі в лісових екосистемах провокуються людською недбалістю: не загашені багаття, кинуті недопалки, іскри вихлопів.

Такі пожежі можуть викликати загоряння будівель в населених пунктах, дерев'яних мостів, ліній електропередачі та зв'язку на дерев'яних стовпах, складів нафтопродуктів і інших горючих матеріалів, а також ураження людей і сільськогосподарських тварин. Найбільш часто в лісових масивах виникають низові пожежі, при яких вигорають лісова підстилка. У посушливий період при вітрі можуть виникати верхові пожежі, при яких вогонь розповсюджується також і по кронах дерев, переважно хвойних порід. При горінні торфу і коренів рослин можуть виникати підземні пожежі, що поширюються в різні боки. Торф може самозайматися і горіти без доступу повітря і навіть під водою. Над палаючими торфовищами можливе утворення «стовпчастих завихрень» гарячої золи і палаючого торф'яного пилу, які при сильному вітрі можуть переноситися на великі відстані і завдавати масштабних збитків людям і державі в цілому.

Щоб попередити пожежу, перебуваючи в лісовій та парковій зоні на відпочинку, не забувайте дотримуватися вимог пожежної безпеки.

Забороняється:

- розведення багать у лісі (крім тих, що пов’язані з технологічними вимогами лісогосподарських заходів у спеціально передбачених для цього місцях);

- заїзд на територію лісового фонду (крім транзитних шляхів) транспортних засобів та інших механізмів, за винятком тих, що використовуються для лісогосподарської мети;

- палити, кидати у лісі непогашені сірники, недопалки, крім місць, що обладнані для цієї мети;

- залишати у непередбачених для цього місцях обмащене, просочене бензином, гасом, мастилом або іншими горючими речовинами ганчір’я тощо;

- заправляти пальним у лісі паливні баки під час роботи двигуна;

- експлуатувати машини та інші механізми з несправною паливною та іскрогасною системою;

- палити або користуватися відкритим вогнем під час проведення робіт з паливно-мастильними матеріалами (переливання пального, заправлення двигунів тощо);

- використовувати на полюванні пижі, виготовлені з горючих або здатних тліти матеріалів;

- звалювати та спалювати у лісових насадженнях сміття, будівельні залишки, побутові та горючі відходи тощо;

- здійснювати у лісі без узгодження з постійними лісокористувачами роботи з використанням вибухових та інших горючих речовин.

Якщо ж Ви потрапили в зону небезпеки:

Постарайтеся швидко проаналізувати обстановку: напрямок і силу вітру, стан людей, рельєф місцевості.

Визначте вогнище пожежі, напрямок і швидкість її поширення й негайно рухайтесь у безпечне місце.

У разі швидкого наближення фронту пожежі киньте спорядження, залишіть тільки медичну аптечку, сигнальні засоби й НЗ продовольства.

Тікати від пожежі слід лише в навітряний бік (іти на вітер), обходячи вогнище пожежі збоку.

У разі наближення пожежі рясно змочіть одяг або ляжте у воду. На мілководді загорніться з головою в спальний мішок, попередньо намочивши його та одяг. Зробіть багатошарову пов’язку для обличчя, яку теж змочуйте водою.

У разі потрапляння у вогнище пожежі, необхідно зняти з тіла весь нейлоновий, капроновий та інший одяг, що плавиться, позбутися пального й легкозаймистого спорядження.

Забороняється підпалювати дерева з метою подачі сигналів небезпеки.

Вийшовши із зони пожежі, необхідно в максимально короткі терміни повідомити про лихо. Під час передачі тривожного повідомлення розкажіть про відомі координати пожежі, час, коли ви її помітили, і передбачуваної причини виникнення (навіть якщо цієї причиною були ви самі).

Лісова пожежа - це суворе явище. Якщо зневажати протипожежними правилами, якщо безтурботно ставитися до вогню, то кількість пожеж може зрости. Гасити їх буде складніше й зі звичайного явища пожежа може вирости в стихійне лихо. Це завдасть великої шкоди не тільки народному господарству, але й екології.

Будьте пильними, неухильно дотримуйтеся, правил пожежної безпеки в лісі, адже охорона його від пожеж – суспільний обов’язок кожного члена суспільства!

Не випалюйте суху траву! Це руйнує екосистему!

З настанням весняної пори все частіше можна побачити, як на господарських угіддях, уздовж транспортних магістралей і навіть у населених пунктах горить суха трава. Як правило, люди, які її підпалюють, переконані, що таким чином вони роблять корисну справу. Та, насправді, наражають на небезпеку здоров’я сусідів і суттєво погіршують стан природного довкілля.

Інколи для виникнення масштабної пожежі достатньо навіть непогашеного недопалка, недбало кинутого на узбіччя, адже швидкість поширення вогню (особливо, коли на вулиці суха й вітряна погода) надзвичайно висока, тому локалізувати його на відкритих територіях важко. Краянам варто замислитись на скільки небезпечним може стати розведене під час відпочинку на галявині багаття чи неконтрольоване спалювання сухої трави та сміття, особливо у весняний пожежонебезпечний період.

Особливо небезпечними є спалювання сухої трави на полях, через які проходять високовольтні лінії електропередач, наземні трубопроводи чи біля лісових масивів. Також дим від таких вогнищ може утворювати смог, який надовго зависає у повітрі. В цьому випадку погіршується видимість на автошляхах, що призводить до збільшення кількості дорожньо-транспортних пригод. Окрім того, попадаючи у легені, смог викликає суттєве погіршення здоров’я людини.

Тому надзвичайники Канівщини звертаються до мешканців краю із закликом утриматися від розведення багать із опалого листя, спалювання сухих залишків рослинності та сміття. Особливо звертаємо увагу на неприпустимість таких дій поблизу лісових масивів, торфовищ, будівель та споруд! Адже неконтрольований вогонь при сухій погоді швидко поширюється, знищуючи гектари трави, пошкоджує і випалює дерева та житлові будинки.

На основі безперечного чинника широкого спектру негативних наслідків підпалів, а особливо небезпеки для здоров'я та життя людей, спалювання сухої трави, опалого листя та інших рослинних залишків, без дозволу відповідних органів, є заборонене законодавством України.

Відповідальність за порушення цієї норми є передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170-340 гр.) і на посадових осіб - від п'ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850-1190 гр.)" (ст. 77-1 КУпАП).

Начальник Канівського районного відділу

Управління ДСНС України у Черкаській області

Богдан Диченко