kaniv.net logo

Веб-камера в центрі Канева


























Головна > Новини > Екологія 

КОЛИ МІСЦЕВУ ВЛАДУ ЦЕ НЕ ЦІКАВИТЬ...

Робота «найбільшої птахофабрики в Європі» – Вінницької, впливає практично на кожен аспект життя людей, що живуть поруч. Її побудовано лише наполовину, але розмір вже вражає: на ній вирощується 17 мільйонів курей і це тільки початок. Виробничий ланцюг включає в себе забійний цех, послідосховище, водоочисні споруди, а також понад 25 000 гектарів сільськогосподарських угідь та обладнання для вирощування зернових та виробництва корму для курей.

Таке виробництво впливає на життя сіл. Дільниці з вирощування цілодобово продукують пил і сморід. Від утримання птиці щороку утворюється понад 224 000 тони посліду, який місяцями зберігають просто неба, перш ніж розкидають по полях підприємства. Безперервний інтенсивний рух великих вантажівок руйнує будинки і розбиває місцеві дороги. Інформацію про вплив виробництва на навколишнє середовище  важко отримати. Нещодавно в місцевих колодязях виявили небезпечно високий вміст нітратів і люди припускають, що це наслідок роботи МХП. Місцеві мешканці вже давно висловлюють занепокоєння через діяльність птахофабрики (хоча спроби критики щодо цього найбільшого місцевого роботодавця усіляко придушуються). Стурбованість стає тим більшою, що компанія не дає інформації про свій вплив на навколишнє середовище та планів свого подальшого розширення.

У пошуках відповідей на свої запитання про вплив на здоров’я, добробут своїх громад та шкоди для навколишнього середовища, мешканці трьох сіл подали скарги до двох банків, що фінансують роботу МХП. Зараз скарги знаходяться на розгляді у Радника з дотримання вимог (CAO) Міжнародної фінансової корпорації (МФК) та Механізму подання скарг по проектах (МПСП) Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). Люди вимагають діалогу з компанією, щоб отримати відповіді на питання, що їх турбують та добитись вирішення цих проблем.

 

Історія

Компанія Миронівський хлібопродукт (MХП), що належить одному з найбагатших людей в Україні, є найбільшим виробником курячого м’яса. На його частку припадають 30 відсотків курятини на внутрішньому ринку та сотні тисяч тон експорту м’яса птиці в країни Європи, Близького Сходу, Африки та інших країн. Компанія контролює 370 000 гектарів землі в Україні. Вертикально інтегрована бізнес-модель означає, що компанія контролює всі етапи виробництва птиці – від вирощування кормів, вигодовування курей до їхнього забою та реалізації – що призвело до створення низки інтенсивних мега-птахофабрик по всій країні.

MХП може похвалитися тим, що одна з таких мега-птахофабрик, Вінницька птахофабрика (ВПФ) у південно-західній Україні, є «найбільшою птахофабрикою в Європі». Будівництво першої черги ферми розпочалося у 2010 році та наразі складається з понад 456 курників, що входять до 12 працюючих бригад одночасно утримують 17 мільйонів курей.

Бригади Вінницької птахофабрики (МХП)

Але місцевим жителям доводиться стикатись з набагато більшим виробничим ланцюгом, ніж просто вирощування курей. Ферма включає в себе всі об’єкти, пов’язані з виробництвом птиці: забійний цех, інкубатор та послідосховище, комбікормовий завод та очисні споруди. У підсумку під свою діяльність ПрАТ «Зернопродукт МХП» орендує 25 000 гектарів місцевих сільськогосподарських угідь для вирощування кормів для курей.

Зараз компанія розпочала будівництво другої черги Вінницької птахофабрики, що подвоїть виробничі потужності з вирощування курей, а також включає будівництво нового заводу з виробництва біогазу. Після того, як друга черга буде здана в експлуатацію, ферма буде складатись з:

  • щонайменше 836 курників або бригад;
  • Збільшення поголів’я до 32 млн особин;
  • буде споживати понад 6 млн. кубометрів води на рік;
  • викидати близько 1,5 млн. тон парникових газів на рік; і
  • продукувати понад 411 000 тон посліду на рік.

Місцеві жителі потерпають від наслідків роботи МХП, постійного пилу та смороду, безперервного руху великих вантажівок, що руйнує їхні будинки, та розбиває дороги. Багато хто також побоюється потенційного забруднення навколишнього середовища та впливу на здоров’я через використання пестицидів, зберігання великої кількості посліду на відкритих полях та застосування використаної води з птахофабрики для зрошення полів.

Курячий послід зберігається просто неба та в буртах

Місцеві жителі розповідають, що МХП неохоче ділиться інформацією, через це вони не можуть оцінити наявні та потенційні екологічні наслідки та вплив на здоров’я людей. Оскільки МХП прискорив будівництво другої черги, члени громад стурбовані тим, що ці проблеми тільки посиляться. Сільські жителі також стурбовані тим, що умови праці на об’єктах МХП є поганими, а в деяких випадках навіть небезпечними для життя та здоров’я. Також є свідчення [AM1] про те, що по всій країні на тих, хто наважується критикувати діяльність МХП, чиниться різного роду тиск.

МХП дає робочі місця багатьом місцевим жителям, крім того, компанія робить значні відрахування в бюджети сільських рад, що примушує людей замовчувати проблеми і не ставити діяльність компанії під сумнів. Але багато сільських жителів втомились від формальних консультацій, нездійснених обіцянок та проблемних операцій МХП.

У 2003 році МХП став першою з українських компаній, яка отримала фінансування від Міжнародної фінансової корпорації (МФК). Цей кредит було видано на розширення об’єктів MХП по всій країні. З того часу MХП отримав ще чотири позики від МФК, чотири від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), одну – від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) та користується численними гарантіями від голландського агентства страхування торгівлі Atradius DSB. Зовсім недавно Корпорація приватних зарубіжних інвестицій (OPIC) взяла на розгляд проект підтримки розширення Вінницької птахофабрики. Сума, отримана МХП від міжнародних банків розвитку, на сьогодні складає понад 700 мільйонів доларів США.

Оскільки будівництво ВПФ розпочалося у 2010 році, члени місцевої громади неодноразово піднімали питання про те, що компанія не оприлюднює достовірну повну інформацію про негативні наслідки від роботи ферми. Протягом багатьох років вони не отримували відповіді. В Оляниці селяни вже давно вимагають дослідження, щоб з’ясувати причину зниження рівня води в колодязях, вимагають побудувати об’їзну дорогу та вжити інших заходів, щоб зменшити вібрацію, сморід та пил, отримати компенсації за пошкодження будівель, що руйнуються через інтенсивний рух великих вантажівок через головну дорогу села. Хоча MХП пообіцяв побудувати об’їзну дорогу, уже багато років обіцянка залишається не виконаною, хоча будівництво інших об’єктів відбувається за розкладом, яскраво показуючи, що є пріоритетом для компанії.

Великі вантажівки часто використовують сільські дороги, наражаючи на небезпеку пішоходів та руйнуючи нерухоме майно. Останнім часом з'явилися тріщини в будинках жителів поблизу дороги, як на зовнішніх стінах, так і всередині, на стінах і стелях.

Великі вантажівки часто використовують сільські дороги, наражаючи на небезпеку пішоходів та руйнуючи нерухоме майно. Останнім часом з’явилися тріщини в будинках жителів поблизу дороги, як на зовнішніх стінах, так і всередині, на стінах і стелях.

Члени громади з села Клебань стурбовані тим, що компанія зберігає курячий послід просто неба на полях протягом тривалого часу. Вони неодноразово вимагали від компанії створити природні бар’єри навколо курників, щоб мінімізувати вплив пилу та запаху – заліснення, передбачене законодавством України. Знову ж таки, МХП в принципі погодився на цю вимогу багато років тому, але його нинішнє місцеве керівництво не виконало цих обіцянок. Члени спільноти в Заозерному вимагають правдивої інформації та повноцінних консультацій щодо обприскування пестицидами, та сукупному впливу такої кількості сільськогосподарських об’єктів, що оточують їхні села.

Члени багатьох громад скаржаться на те, що вони їм не дали змоги, взяти участь у обговоренні операції MХП, тому вони не знають, яким буде їх вплив. MХП доклала певних зусиль для покращення ситуації протягом останнього року, зокрема, розробивши новий План залучення зацікавлених сторін та розкривши документи щодо оцінки навколишнього середовища для деяких запланованих потужностей другої фази, однак багато людей продовжують відчувати, що консультації з громадськістю залишаються чистою формальністю.

“…Колишня сільська голова пояснила, що громадські слухання відбулись, але люди були поінформовані, коли вже було вже пізно вплинути на проект. Хоча селяни були поінформовані про наміри компанії, їм не дали змогу обговорити його деталі. «SOMO», «Курячі перегони»).

Сільські жителі обговорювали ці питання з самим МХП, з представниками органів місцевого самоврядування, а також з національними політиками та міжнародними кредиторами MХП. Ці зусилля в деяких випадках спонукали до проведення спеціальних розслідувань чи звітів.

Однак, здебільшого, їхні проблеми залишаються невирішеними. Члени громади думають, що це свідчить про систематичні проблеми в операціях МХП, які, ймовірно, призвели до подібної шкоди громадам по всій Вінницькій області та інших частинах країни.

Перші кроки

Місцеві жителі довгі роки висловлювали своє занепокоєння роботою МХП не лише на місцевих громадських слуханнях, а й через листування та зустрічі безпосередньо з MХП, місцевими, регіональними та національними органами влади та міжнародними кредиторами. Хоча ці зусилля привели до певного прогресу в деяких пунктах, більшість їхніх запитань і сумнівів залишилися невирішеними.

Скарги

В результаті, у червні 2018 року члени громад сіл Оляниця, Заозерне та Клебань подали скарги до відповідних органів Міжнародної фінансової корпорації (МФК) та Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). Жителі сіл вимагають діалогу з компанією, щоб відповісти на їхні запитання та вирішити пов’язані з ними проблеми.

 

У скаргах виявлено ряд проблем, що є у трьох селах, зокрема:

  • Безперервний запах та пил від існуючих і нових об’єктів ВПФ і пов’язаного з ним ПрАТ «Зернопродукт МХП»;
  • різке збільшення руху важких транспортних засобів через села, заподіяння шкоди дорогам та прилеглим житловим будинкам;
  • Поточний та потенційний негативний вплив на повітря, воду та ґрунт внаслідок забруднення та використання пестицидів;
  • Зниження рівня води місцевих колодязях, потенційно пов’язане з будівництвом та експлуатацією ВПФ;
  • Стурбованість, що плановане розширення ВПФ призведе до додаткового впливу, про який вони ще не знають;
  • на додачу до цих проблем: консультації з громадськістю проводяться неналежним чином, інформація про екологічні та соціальні наслідки та заходи з пом’якшення наслідків не розкривається в прийнятні терміни та в достатньому об’ємі, у людей немає реальної можливості вплинути на розробку проекту.

 

У своїх скаргах до МФК та ЄБРР сільські жителі вимагають від банків, допомогти [AM3] їм налагодити діалог з MХП, щоб компанія дали відповіді на їх питання, та вирішити проблеми, пов’язані з впливом діяльності компанії на їхні громади. Вони вважають, що є реальні, конкретні заходи, яких могла би вжити компанія, щоб пом’якшити вплив на їхні села. Вони також вважають, що цей процес примусить МХП зробити висновки для своїх операцій по всій Україні.

 

Скарги подані в партнерстві з:

Мережа у Центральній та Східній Європі «Бенквоч» (CEE Bankwatch Network): найбільша мережа громадських, екологічних та правозахисних груп у Центральній та Східній Європі, що здійснює моніторинг державних фінансових установ, що працюють у цих регіонах.

Центр екологічних ініціатив Екодія: українська громадська організація, яка об’єднує зусилля активних і зацікавлених людей у спільній боротьбі за захист навколишнього середовища та досягнення бажаних соціальних перетворень.

Рада підзвітності (Accountability Counsel):  неприбуткової неурядової організації юристів з офісом у США. Юристи Ради підзвітності допомагає громадам використовувати неюридичні офіси з подачі скарг щодо проектів міжнародних фінансових організацій, піднімати питання від громад щодо екологічних та соціальних впливів міжнародних проектів.

Джерело: Екодія

valreva

5 червня 2018, 14:49

Теги статті:
Наша Ряба  
Голосів:
1
01

Всього коментарів: 3

Сторінка коментарів: 1
GINKA

5 червня 2018, 19:06

IP: 176.67.9.xxx
Рейтинг: 1

У нас в Каневі теж є скарга до ЄБРР спільно з вищевказаними організаціями. Зібрано близько 300 підписів. В списку є відомі культурні діячи з Києва. Долучайтесь небайдужі

GINKA

5 червня 2018, 19:30

IP: 176.67.9.xxx
Рейтинг: 0
Крупнейший производитель мясной продукции в Украине Мироновский хлебопродукт (МХП), попал в рейтинг самых опасных для окружающей среды глобальных компаний. Об этом свидетельствуют результаты исследования, пишет latifundist.com.

Новый индекс Collers, запущенный сетью инвесторов FAIRR, назвал 36 глобальных компаний-производителей мясной и рыбной продукции с "высокими рисками" в отношении проблем здравоохранения, окружающей среды и социальной жизни.

По этим критериям были отобраны 60 всемирных компаний стоимостью $300 млрд.

Анализ показал, что "большинство поставщиков мяса, рыбы и молочных продуктов не справляется с критическими бизнес-рисками, такими как выбросы парниковых газов и риск антибиотиков".

Компании разделены по степени риска на высокие, средние и низкие.

МХП отнесен к компаниям со средним риском.

Участники рейтинга с высоким риском, являются основными поставщиками в сети быстрого питания, McDonald's и KFC, и расположены на нескольких континентах, включая Азиатско-Тихоокеанский регион, Европу, Северную и Южную Америку.

Среди компаний, входящих в этот рейтинг, JBS (Бразилия), Pilgrim's Pride (США), RCL Foods (Южная Африка), COFCO Meat Holdings (Китай), МХП (Украина), Группа Черкизово (Россия), LDC (Франция), Inghams Group (Австралия), NH Foods (Япония).

Девять компаний имеют "низкие риски", среди них Marine Harvest (Норвегия), Fonterra (Новая Зеландия), Marfrig Global Foods (Бразилия), Hormel Foods (США).

Каждая пятая компания (22%) не может продемонстрировать полную прослеживаемость своей цепи поставок продовольствия — ключевую часть безопасности пищевых продуктов.

В целом, анализ показывал риски на стоимость акционерного капитала, общественное здравоохранение и изменения климата.

"Инвесторам нужны данные и прозрачность по трем параметрам — экологическим, социальным и управленческим, чтобы принимать более эффективные инвестиционные решения, однако эта информация отсутствует в мясе, рыбе и молочном секторе. Это первый индекс, который поможет инвесторам преодолеть этот пробел в знаниях", — отметил Джереми Коллер, основатель инициативы FAIRR и главный инвестиционный директор Coller Capital.

Он добавил, что в качестве мега-тенденций, таких как изменение климата, резистентность к антибиотикам и технологии производства продуктов питания, радикально меняются способы производства и потребления мяса, рыбы и молочных продуктов. В связи с этим индекс Coller FAIRR поможет институциональному капиталу идентифицировать лучшие в своем классе компании.

Напомним, ПАО "Мироновский хлебопродукт" - вертикально интегрированный комплекс предприятий по производству курятины, инкубационных яиц, кормов, занимается растениеводством, обрабатывая 360 тыс. га земель, выпускает куриное мясо под названием "Наша ряба". Основателем компании является Юрий Косюк

Украинские производители курятины реализуют мясо украинцам дороже чем в Европу, несмотря на госдотации.

Тем временем, МХП считает клеветой информацию СМИ о якобы массовой гибели птицы на Винницкой птицефабрике.

tarnava
6 червня 2018, 07:29

IP: 37.52.168.xxx
Рейтинг: 2

Та якби то хоч продукція МХП була якісною! Курчата від МХП - це отрута для людського організму, це яди, антибіотики, хімічні добавки і ще цілий комплекс убивць! І це людям рекомендують їсти??!! Люди схаменіться, відмовляйтесь поскоріше від цієї отрути!!!

www.kaniv.net не несе відповідальності за зміст опублікованих на сайті користувальницьких рецензій,
оскільки вони висловлюють думку користувачів і не є редакційним матеріалом

Сторінки коментарів:



Вхід
Login:
Пароль
Пам'ятати?
Реєстрація
Забули пароль?

Нові теми:

Твоє обличчя не повинно відображати нічого, крім ненависті до ворога та впевненості у перемозі

Паразиты внутри нас, паразиты вокруг нас

За матеріалами СБУ та ДБР підозру отримали брати екснардепів-зрадників Медведчука та Козака

Офіцера відділення Центрального управління ВСП викрито на одержанні хабара за працевлаштування військовозобов’язаного у регіональне відділення

Що не так з нашими військовими командирами?

Як росія продовжує втручатись у світові виборчі процеси на прикладі Бельгії

Чому собаки живуть менше людей?

Чому собаки живуть менше людей?

Відповідь на погрози "ядерною дубінкою": аналітик про ураження російської РЛС "Воронєж"

«Стіна Порошенка-Яценюка» стала символом корупції, яка залишила Україну без захисту, - розслідування до десятиріччя вторгнення рф

Популярні за тиждень:

Паразиты внутри нас, паразиты вокруг нас [1]

За матеріалами СБУ та ДБР підозру отримали брати екснардепів-зрадників Медведчука та Козака [0]

Твоє обличчя не повинно відображати нічого, крім ненависті до ворога та впевненості у перемозі [0]

Про що зараз спілкуються:

Nikamrita
Експертний комплекс «Позбудься небажаних гостей!» 1 відгук Збалансована програма для комплексного, поетапного очищення організму (від паразитів, гельмінтів, грибкових і бакт.. [весь]
Паразиты внутри нас, паразиты вокруг нас [1]

Анті-гоблін
Від Матвія 20:33 : “Вони Йому кажуть: Господи, нехай нам розкриються очі!” Потрібно це гасло розмістити у всіх контролюючих кабінетах. Може це й спрацює. А чому ні?! Якщо це ще не.. [весь]
Що не так з нашими військовими командирами? [1]

святослав
Ракета Minuteman III Командування глобального удару Військово-повітряних сил США 4 та 6 червня проведе випробувальні пуски міжконтинентальних балістичних ракет Minuteman III. Метою є де.. [весь]
Відповідь на погрози "ядерною дубінкою": аналітик про ураження російської РЛС "Воронєж" [1]

Vlad999
Нехай Господь береже наших захисників!
Колишній кореспондент газети «Дніпрова Зірка», а нині навідник гармати Максим Гайдай б’є ворога на східному фронті [1]

Vlad999
Честь і пошана!
Президент нагородив уродженця Канева орденом Богдана Хмельницького [1]

Анті-гоблін
Миша глючить – подвійне натискання. Потрібно видалити дублікат.
Чому собаки живуть менше людей? [1]

м-р VEL
Невже для когось в Україні це новина?
Росія активно використовує заборонені засоби ведення війни [1]

м-р VEL
Стіна кажете? А "велике будівництво"? А "піготовка до вторгнення"? А розмінування та відвід арти з півдня? А згорнуті ракетні та БПЛА програми? Чи гадаєте що забудемо?
«Стіна Порошенка-Яценюка» стала символом корупції, яка залишила Україну без захисту, - розслідування до десятиріччя вторгнення рф [4]

slavikf
Бояться гетьмана як чорти ладана
«Стіна Порошенка-Яценюка» стала символом корупції, яка залишила Україну без захисту, - розслідування до десятиріччя вторгнення рф [4]

Гия Гонгадзе
⁉️ ФОРТИФІКАЦІЇ: ПРИЗНАЧЕНО ВИННИХ Замість розслідувати факти розкрадання на спорудженні фортифікації та притягати до відповідальності корупціонерів, влада нацьковує ДБР на командирів, які під .. [весь]
«Стіна Порошенка-Яценюка» стала символом корупції, яка залишила Україну без захисту, - розслідування до десятиріччя вторгнення рф [4]

Активні оголошення:

Продам
Куплю
Робота
Послуги
Продается дом
Здам квартиру
Послуги
Міняю
Оголошення

Розділи новин:

З блогів
Міські новини
Регіональні новини
Цікавинка
Влада
Податкова
Спорт
Шевченко
Історія
Кримінал
Спортивні новини
Новини
Анонси
Районні новини
Новини району
Вибори
Політика
Флейм
Віка
Космос
www.kaniv.net
Video
Розповіді
Видання
Міські новини, екологія
Нещасний випадок
Статистика
Мистецтво
Долі людські
Транспорт
Війна
Політика, канів
Цікавинка регіональна
Історія, Свято
Обговорення
Дніпрова зірка
Бизнес
Історія, політика
Сміх тай годі!
Наука
Пожежа
Криминал
демократія і авторитаризм
права людини
Обхохочешься блин
Карти
Розваги
Милосердя
Обласні новини
Недільна школа
Міські новини, КУКіМ
Міські новини, зустріч з міським головою
Пенсійний фонд
Новини ринку
Екологія
Торренты
Канівщина,затримано, крадій, ліс
Центр Молодіжних Ініціатив
Телекомунікації
Бізнес
чат, чам
фото

Червень
НдПнВтСрЧтПтСб
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30

Календар новин     


Правила сайту
Новини
Оголошення
Афіша

© 2006- Рекламна агенція "РЕКЛАМЕРА".
Контакт для розміщення реклами та матеріалів на сайті: (096) 9991699, email: waybester@gmail.com


Інформаційний партнер проекту - "Дніпрова зірка"