Канів може перетворитись на центр обговорення питань гуманітарної та економічної безпеки?

Впродовж усього часу існування незалежної України увага держави до гуманітарної безпеки лише зменшувалася, вважає президентка Фонду гуманітарного розвитку України

Канів може перетворитись на центр обговорення питань гуманітарної та економічної безпеки?

У студії Громадського радіо побувала Наталія Заболотна, президентка Фонду гуманітарного розвитку України.

Андрій Куликов: Я нещодавно прочитав вашу статтю на УП, там ви писали про те, що гуманітарній безпеці за часи незалежності українські державні діячі приділяли занадто мало уваги. Що ви мали на увазі?

Наталія Заболотна: У багатьох цивілізованих державах світу, Європи пріоритетом є людина, її особистісний розвиток. Незважаючи на те, що в нас хороша Конституція, 23 стаття гарантує всебічний розвиток особистості, ми бачимо, що за останні 25 років у нас не можу стверджувати, що зовсім нічого не створено, але в масовому сегменті?— гуманітарна політика ампутації тієї корисної гуманітарної, соціокультурної, спортивної інфраструктури, яка би могла бути місцем і засобом задля примноження людського капіталу.

Андрій Куликов: Що потрібно робити, де смикнути, щоб було не так?

Наталія Заболотна: Ми з вами зустрічаємося рівно за тиждень до відкриття першого Міжнародного-економіко гуманітарного форуму Ukrainian ID, який буде відкрито та назавжди прописано в місті Каневі. Саме там будуть підніматися питання, як далі рухатися і який має бути план на завтра успішної країни. Саме там зберуться лідери думок України та світу, які, можливо, допоможуть зверстати порядок денний, дорожню карту успішного суспільства.

Андрій Куликов: Як можна долучитися до заходу та в якій якості?

Наталія Заболотна: На Форум триває реєстрація. Там є певний реєстраційний збір, він є благодійним внеском у завершення будівництва величезної мрії канівчан, адже вже виросло півтора покоління людей у Каневі, які 35 років мріють про Шевченківський культурний центр. Я би хотіла запросити всіх до Канева, тому що це місто вже з цього місяця, з 7 липня, може стати всесвітньовідомою платформою. Він останні десятиліття був абсолютно закинутий і забутий Богом і людьми, незважаючи на те, що це місце сили, місто-символ. Ми маємо створити місто радості. Багате, красиве?— це має бути така модель, якою може бути вся Україна.

Питання слухача: Чи багато сьогодні талановитих дітей, яким на розвиток їхніх здібностей не потрібно збирати гроші громадою? Чому ми не можемо паралельно дбати й про актуальне, й про вічне?

Наталія Заболотна: Держава абсолютно не інвестує в дітей. Зараз зруйновані ті рештки радянської інфраструктури, які ще доживають, але туди наші сучасні діти вже не хочуть ходити, в них немає стимулу. Вони хочуть, щоб ці заклади розмовляли з ними мовою ХХІ століття. Приватні заклади (при свій повазі, бо це абсолютно титанічна праця створювати якийсь позашкільний освітній заклад), не дотягують, це більше розвага для дітей. У нас зараз політика ампутації. Наприклад, міністр культури відзвітував, що у 2016 році було ліквідовано 1200 бібліотек?— вони не модернізовані в електронні бібліотеки. У нас із 33 000 клубів?— 16 000 ліквідовані або непридатні до використання, тобто кожне друге село не має осердя культури.

Детальніше читайте на Громадському радіо