Про війну писалось багато. Але, на мою думку — написано багато загальних даних, статистики, спогадів головнокомандуючих.
Друге видання книги Івана Буренка присвячене життю простих людей під час Другої світової війни і наповнене спогадами жителів міста. Мій батько збирав спогади ветеранів, пенсіонерів — будь–кого з тих, хто досі живий і пам'ятає, як було тоді.
Що відбувалось на справді під час війни у нашому місті.
А це — саме головне, це — пам'ять людська. На жаль, більшості з людей, які згадали і розповіли свою тогочасну історію — вже не має на цьому світі. Але їхні спогади залишились на папері.
Збір інформації для книги тримав близько 15 років. Пам'ятаю випадок, коли ми знайшли в яру коробку з паперами і воєнними фото. До цього був дощ, і усі матеріали прийшлось спочатку висушити, а потім вже розбирати. А там була історія від ветерана, діти якого, після його смерті — викинули як не потріб.
Вважаю, що тільки подібними виданнями можливо відкрити для себе ДІЙСНУ історію нашого міста.
www.kaniv.net не несе відповідальності за зміст опублікованих на сайті користувальницьких рецензій, оскільки вони висловлюють думку користувачів і не є редакційним матеріалом