Подарунки місту: це радість чи зло?

        Сьогодні багато хто аплодує подарункам, вже наданим місту та тим, про які міські чиновники агітують. Проте подарунок подарунку різниця.

         Так, наприклад, подарунок від міста-побратима Фірзена у вигляді медичного обладнання – це добре, пожежних автомобілів, автомобілів для прибирання сміття – чудово, а от джип для чиновників міста – це вже, вибачте, зло, таке ж як і передача в комунальну власність автовокзалу, який планують побудувати. При чому таке зло, яке торкнеться кожного жителя Канева.

          Парадокс, однак це саме так. Адже чим дорожча іграшка, тим дорожче тримати її у належному стані. Так, вартість подарованого джипа – 250 000 гривень, а його обслуговування в рік складатиме близько 50 000 гривень. І це без вартості пального (25 літрів на 100 кілометрів).

         З автовокзалом ще складніше. Приватний власник сам сплачує за оренду земельної ділянки і комунальні послуги, сам оплачує ремонти та виплачує зарплату персоналу. І це при вартості приміщення у 2-3 мільйона гривень. А якщо вартість приміщення становитиме 46 мільйонів? Та ще й на балансі міста. І почалося: ремонт – вже кілька мільйонів, обслуговування – кілька десятків тисяч гривень, за землю – 0, за комунальні послуги – 0. Отже, з бюджету міста «------». А це школи, зарплати вчителів, лікарів…

          А про вартість послуг, що надаватимуться у об’єкті, вартістю 46 мільйонів треба щось говорити? Адже їх відсоток формується в першу чергу з собівартості.

         Де тут підхід міського голови В.Ніколенка і  псевдо-секретаря Канівської міської ради О.Калніболоцького.

        Ну, то що – будемо плескати в долоні від подарунків у вигляді джипів та нових автомобілів?