На виборах до парламенту Шотландії націоналісти здобули більш ніж переконливу перемогу

На виборах до Парламенту Шотландії, що відбулися 5 травня 2011 року, блискуче перемогла Шотландська національна партія. Націоналісти здобули більше половини місць (69 зі 129), у той час як найближчі опоненти, лейбористи, втратили 7 і зуміли зберегти лише 37 мандатів. У порівнянні з попередніми виборами, недорахувалися п'яти місць і консерватори, тепер у їхньому таборі тільки 15 "багнетів".

Вибори показали цілковитий крах ліберал-демократичної партії, вона втратила 12, і віднині матиме лише 5 з 129 місць у Парламенті. Найімовірніше, таке величезне падіння пов'язане зі входженням ліберал-демократів до коаліції з консерваторами у британському Парламенті. Консерватори виступають проти ідеї незалежності Шотландії, і виборці ліберальних демократів, очевидно, не пробачили своїй партії такий неприродний союз з англійськими консерваторами. Ще два мандати отримала партія зелених, пройшов також і один незалежний депутат.

На попередніх виборах, що відбулися у травні 2007, націоналісти вперше стали лідерами симпатій шотландців, а прем'єр-міністром країни було обрано голову партії Алекса Салмонда. Нині, навіть попри важкі роки кризи, шотландці не просто знову вивели націоналістів на перше місце, а й забезпечили їм одноосібну більшість.

Націоналісти ведуть Шотландію до незалежності

Прем'єр-міністр країни Алекс Салмонд пообіцяв провести референдум щодо незалежності Шотландії від Великої Британії. "Шотландці довіряють нам, отже ми маємо довіряти шотландцям. Тому протягом цього скликання Парламенту ми поставимо питання про референдум". Прем'єр-міністр Британії Девід Кемерон визнав рішучу перемогу націоналістів, але "попередив", що він виступає "рішуче проти" ідеї референдуму щодо незалежності Шотландії.

Лідер націоналістів так прокоментував підсумки виборчої кампанії: "Вперше ми живемо думкою, що ми, Шотландська національна партія, є партією усіх класів, усіх громад і регіонів Шотландії. Ми працюватимемо якнайкраще, аби виправдати сподівання народу".

Лідер шотландських лейбористів Айян Ґрей пообіцяв, що піде у відставку зі своєї посади восени. Ґрей переміг у своєму окрузі з перевагою лише в 151 голос. Та і загалом ці вибори для лейбористів назвати успішними важкувато.

Натомість, лідер консерваторів, Анабель Ґолді, поки що йти у відставку не збирається. Ба більше: на її думку, "Шотландія зараз як ніколи потребує партії, що "протистоятиме ексцесам націоналізму". Також вона збирається "принести реальність у шотландську політику". Очевидно, консервативна "реальність" полягає у необхідності збереження кількасотлітнього англійського панування над Шотландією…

Політична географія виборів

У Шотландії діє доволі складна виборча система. 73 депутатів виборці обирають у мажоритарних округах за системою простої більшості: аби перемогти, достатньо отримати більше голосів, ніж найближчий суперник. Решту 56 депутатів обирають за пропорційною системою у восьми регіонах країни. З 73 мажоритарних округів націоналісти перемогли у 53. Тут дуже показовою є географія виборів — націоналісти перемогли по всій країні, за деякими невеликими винятками. Лейбористи перемогли у частині округів міста Ґлазґо та околицях, були першими в одному з округів у Единбургу та двох сусідніх округах, і перемогли також в одному окрузі на півдні країни. Консерватори здобули перемогу в трьох округах на півдні країни, два з яких узагалі межують з Англією, що наштовхує на аналогії з українським прикордонним південним сходом…

Ліберал-демократи виграли лише два округи — на Шетландських і Оркнейських островах. На минулих виборах ліберали перемогли в 11 мажоритарних округах, але з "основної" частини Шотландії націоналістам вдалося їх "вибити".

Утім, націоналізм перемагає не лише у Шотландії. На березневому референдумі в Уельсі народ підтримав розширення автономії цієї країни, що є черговим кроком до досягнення самостійності, за що виступає націоналістична "Plaid Cymru" ("Партія Валії"). За возз'єднання Північної Ірландії (нині у складі Великої Британії) з Республікою Ірландія бореться націоналістична партія "Sinn Féin" ("Ми самі"). На крайньому заході Англії, корнуольські націоналісти з партії "Mebyon Kernow" ("Сини Корнуолу") вимагають надати Корнуолу автономію, відроджують національну корнуольську мову.

Українські "регіонали" та "помаранчево-сердечні" "демократи" постійно намагаються нав'язати українцям думку, ніби Всеукраїнське об'єднання "Свобода", бачте, "віддаляє Україну від Європи". При цьому під "европейськістю" ті умільці маскують лібералізм найгіршого ґатунку, помножений на українофобію. Але факти говорять про інше. Європа не хоче втрачати свого обличчя! Саме тому популярність націоналістів зростає від виборів до виборів.

Прес-служба організації ВО "Свобода"