Напередодні Дня Незалежності МХП влаштував на Черкащині кінопоказ просто неба
Один із перших показів українського фільму-притчі "Толока" відбувся 22 серпня в Каневі на березі Дніпра. Презентував картину режисер Михайло Іллєнко.
Цей проєкт реалізовується Благодійним фондом "МХП - Громаді" в партнерстві з Асоціацією "Сприяння розвитку кінематографа в Україні - дивись українське!".
Зйомки фільму "Толока" Михайло Іллєнко задумав ще в 1967 році, проте ідею вдалося реалізувати лише у 2020 році. Спротив державних чиновників, влади, недостатнє фінансування - все це супроводжувало цей фільм. І лише після Революції Гідності пан Михайло зміг зняти "Толоку".
- Щодо фільму - то його ідея виникла між Бучаком і Тарасовою горою. Мій брат, Юрій Іллєнко, знімав у 1967 році фільм "Вечір на Івана Купала" і в перерві між дублями він сказав: "Дивись, ось ця хата, це не просто споруда, це стратегія виживання та незнищенності України. Яка б не була біда: чи то блискавка, чи навала, чи війна - зруйновану хату відновлять. Люди зберуть толоку і зведуть нові стіни".
Ця розповідь режисера вразила, але тоді була лише ідеєю.
- Після того мені до рук потрапив "Кобзар" і я прочитав "У тієї Катерини хата на помості". Саме цей вірш ліг в основу сюжету "Толоки". Але до 1991 року не можна було навіть мріяти знімати такий фільм, а після з'явилися технічні проблеми. Фільм "підростав" поряд із подіями, які відбувалися у нашій країні. Катерина, головна героїня, підіймає свою хату кожного разу, як підіймали мільйони українців після кожної біди, - розповідає режисер.
Директорка Благодійного фонду "МХП Громаді" Тетяна Волочай наголосила на важливості показу таких фільмів, як "Толока" для українців.
- На запрошення нашого благодійного фонду режисер особисто долучився до показу фільму в Каневі. Експерти говорять про Михайла Іллєнка те, що таких патріотичних людей, як він у країні залишилось двоє. І для мене велика честь переглянути фільм поряд із ним. До дня Незалежності ми проводимо три такі заходи в населених пунктах, де є найбільше потужностей МХП. Це Миронівка, Канів та Степанці, - говорить Тетяна Волочай.
На початку заходу на гостей чекав показ добірки короткометражних фільмів проєкту "Дивись українське", а всім охочим пропонували каремати, на яких можна було зручно розташуватися.
Також організатори закликали глядачів після перегляду фільму викласти пост зі своїми враженнями у мережу "Фейсбук" з хештегом #дивисьукраїнськезмхп. Автори трьох найкращих постів отримають подарунки.
karina, ніякого тандема "Свободи" і "Курки-ряби" немає. Це пояснюю Вам я, член ВО "Свобода", помічник-консультант депутата Канівської міської ради Сергія Засенка, голови Канівської міської організації ВО "Свобода".
Кінорежисер Михайло Герасимович Іллєнко, творча людина, митець, а не політик. Він брат іншого кіномитця-політика, нині покійного, Юрія Герасимовича Іллєнка, який був не просто членом ВО «Свобода», а одним з найавторитетніших лідерів нашого об'єднання українських націоналістів. Звичайно, свободівці близькі друзі Михайла Іллєнка, поціновувачі його творчості. Ми захоплюємося досягненнями українського кіно, бажаємо йому розвитку і успіхів і всіляко сприяємо цьому в міру своїх можливостей. Одним із свідчень цього є споруджений у Каневі завдяки ініціативи та зусиль свободівців і за особисті кошти свободівця, в минулі роки куратора Канівської міської організації ВО “Свобода” від центральних органів нашого об'єднання Вадима Стоянова кіномайданчик імені Юрія Іллєнка в парку над Дніпром. На цьому кіномайданчику в літній період міська організація ВО “Свободи” регулярно демонструє українські кінофільми.Крім цього майданчик активно використовує для проведення міських заходів міський відділ культури згідно планів, затверджених міською владою. Тож коли було заплановано показ кінофільму “Толока” в результаті співпраці між митцем Михайлом Іллєнком і Благодійним фондом “МХП-Громаді” ми, свободівці, допомагали поширювати рекламу про показ фільму та взяли участь у його перегляді.
Але порівняйте скромність діяльності місцевої організації “Свобода” вже не перший рік на кіномайданчику з поведінкою “благодійників” від МХП. Невже ми схожі на тандем? ))) Чи легко Вам визначитися, яка ціль для “благодійників” від МХП була головнішою: сприяння популяризації нового шедевру українського кіно, чи показ себе “красивими” та “ щедрими”?
Так, МХП через створений піар-фонд (реклама фірми-засновника фонду рвала очі на протязі всього перегляду фільму, до нього і після нього) постійно надає фінансову підтримку по різним програмам, невтомно рекламуючи себе-рідних! Пакетики, чи обгортки, в яких Вам вручив фонд свою допомогу не забудуть нагадати Вам, хто ж той благодійник, який Вам допоміг, аж поки та упаковка не дістанеться сміттєвому баку.
Але давайте глянемо: на чому заробляє гроші МХП, часткою з яких фінансує Благодійний фонд “МХП-Громаді” на Канівщині. На моє переконання — на нещадній експлуатації природних ресурсів, зокрема — на Канівщині. При цьому МХП серед “лідерів” підприємств-забруднювачів навколішнього середовища в Черкаській області. Канівська міська рада VI скликання 14 травня 2015 року провела екологічну сесію, на якій були прийняті по моїм оцінкам істричні рішення: № 20-26 від 14.05.2015 р. “Про розгляд впливу на навколишнє природне середовище промислових підприємств Канева та Канівського району” та № 20-25 від 14.05.2015 р. “ Про підтримку проекту створення національного природного парку “Середньодніпровський”.
На виконання першого з вказаних мною рішень Канівська міська рада зверталась до підприємств та установ міста і району з екологічних питань, у тому числі до ПрАТ “Миронівська птахофабрика” з вимогою здійснити заходи щодо обмеження використання питної води з артезіанських свердловин для промислових цілей та провести необхідні роботи для переходу з 2016 року на використання поверхневих та оборотних вод, а також забезпечити розширене виробництво курей-бройлерів неохідними потужностями послідосховищ. Нашорябівці “відшили” міську владу в своїй відповіді тим, що їх виробничі потужності розміщені на території сіл району, а на території міста їх немає. Рішення міської ради на ті території не поширюються, а з сільськими та з Канівською районною радами їх діяльність погоджена. Таким чином адміністрація МХП відмежувалася від міської влади, захищаючись від витрат, які могли б бути більшими ніж, ті фінанси, які вона витрачає на благодійність. Я особисто вважаю, що саме загроза труднощів знайти порозуміння з Канівською міськрадою (колегіальним органом, а не з окремими чиновниками) в питаннях експлуатації природних ресурсів (в першу чергу — артезіанської води) була одною з важливих причин спротиву захисників інтересів МХП в питаннях утворення ОТГ м.Канева з прилеглими селами.
Але природні ресурси згідно Конституції України належать українському народу, а не жменці олігархів. Тому їх використання має збагачувати весь український народ, а не лише окремих представників, в руках яких розподіл прибутків, зароблених на використанні природних ресурсів від діяльності підприємств. В свободівському баченні економічний розвиток в Україні має формувати, розвивати і зміцнювати середній клас, а не багатіїв-олігархів.
Тож у своєму коментарі у Фейсбуці на публікацію про демонстрацію у Каневі фільму “Толока” за фінансової підтримки Благодійного фонду “МХП-Громаді” на кіномайданчику ім. Юрія Іллєнка я написав:
За фільм дякую Михайлові Іллєнку! В назві організації, захопившої свободівський кіномайданчик, потрібно взяти в кавички слово "благодійний". Бо насправді це піарний фонд. Коли отримуєш щось від справжнього благодійника, то довго шукаєш інформацію: а від кого це? Бо головною рисою благодійника є скромність. Тут же куди очі не поведеш - скрізь їх випікає піар "МХП" !!!!!! ТЕ МХП, яке викачало артезіанську воду Канівщини, загидило викидами атмосферу, землі... Тож доведеться Іллєнківській Катерині пережити ще толоку і збудувати нову хату на руїнах, що залишаться після МХП.
Олександр Скорина ви пишете, що дякуєте Михайлові Іллєнку за фільми, ми теж йому безмежно дякуємо і пишаємося, що в Україні є такі таланти, тому й підтримали цей проєкт фінансово. А про свою роботу маємо інформувати громадськість, бо прозорість діяльності - один із принципів роботи компанії.
Я не проти прозорості. Ознайомитись з цими матеріалами Ви можете за посиланням:
www.kaniv.net не несе відповідальності за зміст опублікованих на сайті користувальницьких рецензій, оскільки вони висловлюють думку користувачів і не є редакційним матеріалом
0
0
