Майже півтора століття зберігався у родині Моторних Шевченків
"Кобзар". Канівчанину Владиславу Дмитровичу Моторному ця унікальна
книга дісталася у спадок від матері Феодосії Василівни.
Народився пан Владислав у 1934 році у селі Куца Балка (нині
Кіровоградська область). Розповідає, що їхня родина була не з багатих,
і за придане матері послужив і "Кобзар". На деякий час цю книгу
попросила почитати материна сестра Ганна. Власне, тоді і сталася з нею
неприємна пригода – дванадцятеро Ганниних дітей трохи її "зачитали" і
розмалювали. Реставрував "Кобзаря" батько Владислава Дмитровича Дмитро
Прокопович – заслужений агроном Української РСР. Саме це "реанімоване"
Моторним-старшим видання і передав на довічне зберігання
Шевченківському національному заповіднику його син.
У Каневі
Владислав Моторний із 1963 року – з часу проектування і початку
будівництва Канівської ГЕС. На його рахунку – проектування і
будівництво Асуанської греблі в Ірані, Куйбишевської і Сталінградської
ГЕС на Волзі, Красноярської ГЕС, а також Київської і Канівської ГЕС на
Дніпрі. Сьогоднішній пенсіонер Владислав Моторний веде активний спосіб
життя, є завзятим поборником чистоти української мови, наставником
колег-гідроенергетиків і просто небайдужою людиною.
fishingessay Заходьте та починайте — місце чудове, і все готове. Як і у Грі зі Змійками, ви починаєте google baseball з простого та розвиваєтесь. Тут усе готове до розвитку; просто трохи спрямуйте це на масштабування. Єлизавета Зубчук [2]
litytremble Локація супер, усе вже обладнано — заходь і працюй. Це як у гру Snake Game: чим далі проходиш, тим більше ростеш, але починаєш з простого. Тут теж все підготовлено для розвитку, варто лише трохи спрямувати — і можна масштабуватись. Єлизавета Зубчук [2]