Привіт, мій друг, пишу з окопу, Чекаю штурм, сиджу, курю, Я тут уже десь близько року, І я ненавиджу війну. Ти там в таксі десь їдеш з клубу, Ми на УАЗі їдем в бій, Я тут в окопі сплю вже тиждень. А ти на ліжку і в теплі. Тобі начхати що в країні, Тут гинуть кращі із синів, Тут гинуть ті, що не повинні,Тут навіть страшно у ві сні. І знову міни, знову вибух, І знову черга в ті кущі, І як приємно коли тихо, Коли все чутно...дивна річ. Тобі дзвонив я у четвер,Сказав мені що їдеш в гори,А в мене друг на днях помер, Ти відповів "так їдь додому".Сказав що чхав ти на війну, Що маєш справи важливіші, Тебе я в цьому не виню, Забути це - і жить простіше. А я залишусь, до кінця. За своїх рідних і близьких, За те що б в них було життя, Не під гнутом орди русні. За їхній сон, я тут не сплю, За їхню посмішку і радість, Я знов у розвідку піду, За те, що б мали вони щастя. А ти, мій друг, мене забудь,Я видалив тоді твій номер, У нас з тобою різна суть, У нас з тобою різне горе. Читати...
8 
0
