kaniv.net logo
Веб-камера в центрі Канева


































Головна > Блоґи > Володимир 

П’ятнадцять років без Патріярха Мстислава

Мстислав Скрипник - патріарх УАПЦ, який був учасником національно-державних змагань 1917—1921 років, служив старшиною для особливих доручень головного отамана Симона Петлюри - свого рідного дядька.

 


Важко звикнути, що за півтора десятиріччя після упокоєння нашого першого патріярха виросло вже нове покоління клириків і мирян, для яких постать Святішого цілком належить до легендарного минулого. Адже тим, хто починав відродження Української Автокефальної Православної Церкви в Україні, взагалі неможливо було уявити, як наша Церква існуватиме без Патріярха. Зараз це вже здається дивним, однак тоді, на початку 90-х років, динамічна присутність цього глибокого старця в церковному житті виглядала постійним джерелом наснаги для тисяч і тисяч людей, захищала від застою й омертвіння,  змушувала рухатися, шукати, будувати.

Коли 19 серпня 1989 р. в Петропавлівській церкві Львова проголосили вихід з-під юрисдикції Московського Патріярхату й почали поминати на богослужіннях митрополита Мстислава, за цим символічним актом не стояло чітких уявлень ані про особу самого владики, ні про становище в українській православній діаспорі. Складність стосунків між Українськими Православними Церквами в США й Канаді відкриється для підсовєтських українців уже згодом, а фактична відсутність єдиного центру УАПЦ в діяспорі та символічність повноважень її митрополита так і не буде цілком усвідомлена. Може, якби всі ці нюанси були відомі, одностайність визнання юрисдикції владики Мстислава над УАПЦ в Україні вдалося б зруйнувати. Тим часом саме наївно-романтичне захоплення ідеєю приєднання української гілки УАПЦ до православної спільноти, очолюваної митрополитом Мстиславом, дозволило нашим громадам в Україні дістати потужний імпульс до розвитку й консолідації – особу предстоятеля.

Очевидно, совєтські спецслужби значно краще за вірних УАПЦ усвідомлювали духовний потенціял митрополита Мстислава. В усякому разі, їхня протидія появі митрополита в Україні, його обранню на київську кафедру й повномасштабному здійсненню ним власних повноважень виглядала неадекватно сильною. Чимало учасників Першого Помісного собору УАПЦ 5-6 червня 1990 р. можуть пригадати, як сіренькі постаті, що крутилися довкола Софії, намагалися організувати опозицію, навіть почали були збирати підписи під відповідними відозвами. Приїзд кандидата на собор, де його обирали на патріярха, було надійно заблоковано, і цю блокаду вдалося прорвати лише восени 1990 р. А щойно патріярх Мстислав наблизився до Харкова, як двоє непримітних осіб у цивільному рознесли по всіх редакціях компромат на нього із рекомендаціями відділу зв’язків з громадськістю обласного управління КҐБ опублікувати ці матеріяли в найближчому числі газети. Напевне, подібне діялося й в інших містах.

Поява з літака в Борисполі немічної старечої постаті розчаровувала тих, хто очікував на повного енерґії харизматичного лідера, якого так бракувало тоді Україні. Та розчарування зникло, коли Патріярх заговорив. Вишукана мова інтеліґента міжвоєнних часів, висока ораторська культура досвідченого парламентаря, чуйність і відкритість до аудиторії – все це змушувало забути про тілесну слабкість 92-річного архипастиря. Він привіз до Києва досвід багаторічних поневірянь нашого народу на чужині, - але це був водночас і досвід протистояння незламної духовної сили української православної традиції потужним асиміляційним впливам американського та західноєвропейського оточення.

Це разюче відрізняло Патріярха від повного комплексів, непослідовного й амбітного українського політикуму, а не меншою мірою й від священнослужителів, сформованих післясталінським Московським Патріярхатом. Скільки діячів хотіло використати його з власною метою! Та й постсовєтське суспільство вже так звикло до геронтократії брежнєвських часів, що не уявляло, як старець зможе керувати Церквою сам, поза всебічним контролем бюрократичного апарату.

 

І ось цей старенький хворий дідусь, незнайомий із підступною реальністю України, раптом виявився непідвладним і для багнистих лестощів кон’юнктурних політиків, і для задушливих обіймів чиновників, вихованих парткомами. Він не привіз із собою грошових мішків, на які так сподівалися юні митроносці, що збіглися в УАПЦ в надії на швидку кар’єру та легкий заробіток. Однак Патріярх Мстислав у власній особі привіз в Україну найнебезпечнішу для постсовєтської бюрократії зброю: взірець вільної людини, яка, сполучаючи тверду християнську віру й активну суспільну позицію, здатна захищати свої права, боронити духовні цінності, самостійно будувати власне майбутнє, не узалежнюючи себе прийняттям жебрацької допомоги від криміналізованих кланів.

Яким жалюгідним міг здатися він, коли став на двобій із адміністративною системою, що заповзялася була створити замість неслухняної УАПЦ власну церкву, покликану виконувати державне замовлення! Та раптом виявилося: ані лестощі, ні погрози, ні відверта дискримінація й ізоляція від УАПЦ не змогли зламати Старця-Патріярха. У передчутті смерти він відновлює ліквідовані владою структури управління УАПЦ, планує нові архиєрейські хіротонії, робить чіткі заяви, відмежовуючись від чужих йому державних проєктів. Саме завдяки цьому вдалося зберегти Церкву і після того, як 11 червня 1993 р. її перший Патріярх відійшов у вічні оселі.

П’ятнадцять років без Патріярха Мстислава тільки на перший погляд можуть здатися періодом нескінченних розколів, чвар і незворотніх втрат. Глибший аналіз цієї доби з перспективи двотисячолітньої церковної історії дозволяє помітити напружене, болісне опанування Українською Церквою досвіду Патріярха Мстислава. Цей досвід, сконцентрований у власному життєвому прикладі Патріярха, став чинником, визначальним і для відновлення юридичних прав УАПЦ 1995 р., і для перемоги соратників спочилого Патріярха протягом 1996-1997 рр. над підтримуваною адміністрацією Леоніда Кучми групою вихованців Московського Патріярхату, що проголосили себе «УАПЦ-КП». Коли нас нині хочуть відштовхнути від УАПЦ, підміненої в засобах масової інформації відразливою групкою осіб із кримінальним минулим, яким вдалося дістати дублікати реєстраційних документів і захопити Патріярхію, ми всі – Всеукраїнське братство апостола Андрія Первозваного, Харківсько-Полтавська єпархія, численні священики й миряни з розкиданих по цілій Україні громад – лишаємося вірними своїй Церкві саме тому, що для нас вона лишається Церквою Патріярха Мстислава. А отже Церквою, здатною гідно тримати себе у випробуваннях, не йти на компроміси з сумлінням, не продаватися політичним гендлярам. Справжньою Христовою Церквою, яка вміє берегти й примножувати таланти своєї пастви та чесно вести її через випробування.

Благодатний дар П’ятдесятниці апостоли одержали, ставши Церквою, лише після того, як пережили важкі дні розлуки зі Спасителем. Христові учні не розбіглися в паніці й розчаруванні по всіх усюдах, а лишалися в такому небезпечному для них Єрусалимі, «всі однодушно були на невпинній молитві, із жінками, і з Марією, матір'ю Ісусовою, та з братами Його… Коли ж почався день П'ятдесятниці, всі вони однодушно знаходилися вкупі» (Діян. 1:14; 2:1). І ці важкі п’ятнадцять років є для нас перевіркою: чи здатні й ми тепер зберігати однодушність та невпинну молитву – знеславлювані, посиротілі, але багаті на духовний досвід людини, яка повернула в Україну справжній образ православного ієрарха?

Архиєпископ Ігор Ісіченко

Патріарха Мстислава не було допущено до могили Т.Г. Шевченка у Каневі 22 травня 1991 року,  з наказу Митрополита УПЦ МП Філарета (Денисенко).

Володимир

10 червня 2011, 13:42

Теги статті:
Патріярх Мстислав   УАПЦ  
Голосів:
0
00

Всього коментарів: 0

Сторінка коментарів: 1
Показати коментарі

www.kaniv.net не несе відповідальності за зміст опублікованих на сайті користувальницьких рецензій,
оскільки вони висловлюють думку користувачів і не є редакційним матеріалом




Вхід
Login:
Пароль
Пам'ятати?
Реєстрація
Забули пароль?

Нові теми:

ТОМОГРАФ У КАНЕВІ: МРІЯ ЧИ РЕАЛЬНІСТЬ?

В Запорожье восстанавливают легендарный каневский "Метеор"

Автопробіг вулицями міста до Дня державного прапора

У суботу 24 серпня, на кіноконцертному майданчику

Святкуємо безпечно

З початку року на Канівщині піротехніки ДСНС України вилучили та знищили 13 вибухонебезпечних предметів!

Прощай Дімон, прощай.

При міському ринку планують побудувати супермаркет

До 65-річчя Лідії Федорівни Коваленко

Taras1861

Популярні за тиждень:

Про міст, який ремонтує ГЕС [6]

Прощай Дімон, прощай. [3]

Україна на межі водної кризи: вихід є! [1]

Канів щороку розцвітає. Бур'яновими хащами... [1]

Taras1861 [1]

До 65-річчя Лідії Федорівни Коваленко [1]

При міському ринку планують побудувати супермаркет [1]

Мінфін бере на себе політичну відповідальність за закриття шкіл та скорочення вчителів [0]

З початку року на Канівщині піротехніки ДСНС України вилучили та знищили 13 вибухонебезпечних предметів! [0]

Святкуємо безпечно [0]

Про що зараз спілкуються:

Crazy_Ervin
Я вам скажу так. Всі ще будуть жаліти. Побачите що буде потім. Ось як прийде пан механік-конструктор...
Прощай Дімон, прощай. [3]

Анті-гоблін
Тут така собі стара пісня - в Україні малі зарплати, бо працівники невмілі та ледачі. Але ж мільйони працюючих за кордоном. Саме їдуть, щоб працювати. І там вони працюють роками. Так хто тут невмілий та ледачий?
Про міст, який ремонтує ГЕС [6]

nikolababa
Потрібно було назвати статтю трішки інакше: "Беги Димон, беги!"
Прощай Дімон, прощай. [3]

azk777
Хто заважає створити осбб і самому облаштовувати свою територію?
Канів щороку розцвітає. Бур'яновими хащами... [1]

bulochnic
Не поганий Голова був
Прощай Дімон, прощай. [3]

Yatep
Нарешті та пустка забудується. А облаштування автостоянки й прилеглої території взагалі там необхідно.
При міському ринку планують побудувати супермаркет [1]

Aleksandr
Роботяги тут не винні. Як їм каже начальство, так вони і працюють. А от керівникам давно пора шліфонуть болгаркою голову!
Про міст, який ремонтує ГЕС [6]

nikolababa
Это была очередная заказуха. Сдаётся мне, что автор блога ZE и комментптор українці одно и то же лицо! Уж стихами оба лихо пишут!
"Дали дурню скляну іграшку" [42]

chicot
Это то случай, когда под лежачий камень вода течёт. Г-н Клименко прав, за державу обидно! И это ещё не скоро кончится! К сожалению!
Про міст, який ремонтує ГЕС [6]

klimenko_2014
ЛЮДИ КОТОРИЕ ХОТЯТ РАБОТАТЬ СТАЮТ И РАБОТАЮТ, ЭТИ ЧЕРТИ ТОЛЬКО ДЕЛАЮТ ВРЕМЯПРОВАЖДЕНИЕ,, КАКАЯ РАБОТА ,, СУК,,,,И СТАНЬТЕ РАБОТАЙТЕ В ДВЕ СМЕНИ В ТРИ С.. [весь]
Про міст, який ремонтує ГЕС [6]

Активні оголошення:

Продам
Куплю
Робота
Послуги
Продается дом
Здам квартиру
Послуги
Міняю
Оголошення

Розділи новин:

З блогів
Міські новини
Регіональні новини
Цікавинка
Влада
Податкова
Спорт
Шевченко
Історія
Кримінал
Спортивні новини
Новини
Анонси
Районні новини
Новини району
Вибори
Політика
Флейм
Віка
Космос
www.kaniv.net
Video
Розповіді
Видання
Міські новини, екологія
Нещасний випадок
Статистика
Мистецтво
Долі людські
Транспорт
Війна
Політика, канів
Цікавинка регіональна
Історія, Свято
Обговорення
Дніпрова зірка
Бизнес
Історія, політика
Сміх тай годі!
Наука
Пожежа
Криминал
демократія і авторитаризм
права людини
Обхохочешься блин
Карти
Розваги
Милосердя
Обласні новини
Недільна школа
Міські новини, КУКіМ
Міські новини, зустріч з міським головою
Пенсійний фонд
Новини ринку
Екологія
Торренты
Канівщина,затримано, крадій, ліс
Центр Молодіжних Ініціатив
Телекомунікації
Бізнес
чат, чам
фото

Серпень
НдПнВтСрЧтПтСб
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Календар новин     


Правила сайту
Новини
Оголошення
Афіша

© 2006-2019 Рекламна агенція "РЕКЛАМЕРА".
Контакт для розміщення реклами та матеріалів на сайті: (096) 9991699, email: waybester@gmail.com


Інформаційний партнер проекту - "Дніпрова зірка"